Залежність озимої пшениці від строків сівби і удобрення

Пропонуємо до вашої увагу, цікаву статтю, українських науковців. 

-Наталія Миколаївна Рудавська Кандидат сільськогосподарських наук Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 81115, вул. Грушевського, 5, с. Оброшине,Україна https://orcid.org/0000-0002-4443-5319

- Григорій Станіславович Коник Доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент Національної академії аграрних наук Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 81115, вул. Грушевського, 5, с. Оброшине, Україна https://orcid.org/0000-0003-2841-2982 -Оксана Федорівна Тимчишин Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 81115, вул. Грушевського, 5, с. Оброшине, Україна https://orcid.org/0000-0002-2147-8818 

-Ганна Миколаївна Дорота Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 81115, вул. Грушевського, 5, с. Оброшине, Україна https://orcid.org/0000-0002-8716-650Х 

-Антін Михайлович Шувар Доктор сільськогосподарських наук Західноукраїнський 

національний університет 46009, вул. Львівська, 11, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-6016-0896

Анотація. 

Сучасні сорти пшениці озимої мають високий генетичний потенціал продуктивності який може бути реалізований шляхом удосконалення технологій вирощування, включаючи оптимізацію строків сівби оптимізації строків сівби, оптимізації системи удобрення та застосування мікроелементів, що визначає актуальність даного дослідження. Мета дослідження - обґрунтувати особливостей формування продуктивності пшениці озимої залежно від технологій вирощування в умовах Карпатського регіону.

У дослідженнях використано польові, лабораторні (для визначення якості зерна) та статистичні методи (для оцінки достовірності даних).

Польові дослідження проводили впродовж 2021-2022 рр. на сірих лісових поверхнево-еродованих ґрунтах. Досліджено особливості росту і розвитку сортів озимої пшениці Естафета миронівська, Довіра одеська та Ахім сортів, висіяних у різні строки (20 вересня, 5 жовтня, 20 жовтня).

Встановлено, що урожайність зерна та окремі показники продуктивності врожайність зерна та окремі показники продуктивності досліджуваних сортів озимої пшениці змінювалися залежно від строків сівби, доз мінеральних добрив, позакореневих підживлень та сортових особливостей.
Найвищі індивідуальні показники продуктивності рослин у сортів Естафета миронівська, Довіра одеська та Ахім за сівби 5 жовтня з внесенням мінеральних добрив N120P90K90 (в т.ч. N30P90K90 вносили під час культивації, N15 після відтавання ґрунту, N45 (у фазу ВВСН 29-30,N30 (у фазі ВВСН 29-30), N30 (ВВСН 55-57) з подвійним внесенням мікродобрив (позакореневе підживлення Айдамін-комплекс). 

В результаті досліджуваних факторів спостерігалося збільшення кількості продуктивних стебел, кількості зерен на стеблі та маси зерна з колоса. Найвищу врожайність зерна серед досліджуваних сортів отримав сорт Естафета миронівська (5,65 т/га) за сівби 5 жовтня на фоні внесення N120P90K90 та позакореневого підживлення Айдаміном-комплекс.

Результати досліджень можуть бути використані для коригування технологій вирощування озимої пшениці у виробничих умовах з метою підвищення врожайності та якості зерна

ВСТУП

Важливим аспектом впровадження нових сортів озимої пшениці у виробництво є вдосконалення існуючих технологій вирощування. В сучасних умовах глобального потепління та зміни клімату глобального потепління та зміни клімату особливо важливим є обґрунтування та розробка заходів щодо пом'якшення негативного впливу зміни температурних режимів та дефіциту ґрунтової вологи. За даними L. Wilson et al. (2021), з початку 20-го століття середньорічна температура повітря зросла на 2,0 градуси, в тому числі на 1,2 градуси з 1990-х років.
За даними О. Тараріко та ін. (2022), спостерігається в останні десятиліття подовження осіннього вегетаційного періоду, підвищення зимових температур та скорочення весняного періоду, що зумовлює необхідність коригування технологій вирощування сільськогосподарських культур, зокрема перегляду строків сівби, які безпосередньо впливають на ріст, розвиток, перезимівлю, врожайність та якість зерна рослин озимої пшениці.

Близнюк та ін. (2019) описали, як строки сівби в різних ґрунтово-кліматичних зонах відрізняються і суттєво залежать від погодних умов, запасів ґрунтової вологи попередників та інших факторів. Лише за умови сівби в оптимальні строки можна досягти високої врожайності зерна та відповідної якості.

Деякі дослідники, зокрема U. Madhu та ін. (2018) та A. Siroshtan et al. (2021), підкреслили вплив строків сівби та попередників на врожайність та окремі показники якості зерна озимої пшениці.

У своїх дослідженнях S. Полторецький та ін. (2020) вказують на тенденцію зміщення оптимальних строків сівби озимої пшениці на більш пізні періоди у зв'язку з підвищенням осінніх температур. За даними В. Петриченко та О. Корнійчук (2018) зазначають, що потепління в першій половині листопада становить 1,8°С, що значно зменшує вплив пізніх строків сівби на перезимівлю рослин та формування врожаю, дозволяє розширити прийнятні строки сівби на більш пізні періоди. І. Ярчук та Т. Мельник (2018) аналогічно згадують про потепління на 1,8°С у першій половині листопада, що послабило вплив пізніх строків сівби на перезимівлю рослин та формування врожаю, також дозволяє змістити прийнятні строки сівби на більш пізні періоди. Зокрема, зміщення строків сівби озимої пшениці на зміщення строків сівби озимої пшениці в бік пізніх періодів вказує О.Л. Уліч (2018): на 30 днів порівняно з строками сівби у 1950-х роках, і на 10 днів - у 1990-х роках.

Не менш важливим є питання інтенсифікації виробництва зерна шляхом повної реалізації генетичного потенціалу сортів озимої пшениці шляхом застосування макро- та мікроелементів, що стимулюють їх ріст і розвиток.

 Агротехнічні заходи мають бути спрямовані на створення оптимальних умов для забезпечення високих врожаїв в агроекосистемах. Зокрема, О. Марковська та Т. Гречишкіна (2020) висвітлили ефективність азотного підживлення та позакореневого підживлення мікродобривами.

Правильно визначені строки сівби озимих зернових культур є однією з найважливіших умов підвищення врожайності та зниження витрат на виробництво зерна, що безпосередньо впливають на показники врожайності. Тому метою даного дослідження є визначення особливостей продуктивності та елементів формування врожайності сортів пшениці озимої пшениці озимої під впливом мінерального удобрення та позакореневого підживлення мікродобривами за різних строків сівби.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Дослідження проводилося протягом 2021-2022 років на полях Інституту сільського господарства Карпатського Національної академії аграрних наук України на сірому лісовому поверхнево-еродованому суглинистому ґрунті України, на сірому лісовому поверхнево-еродованому суглинковому ґрунті з наступними агрохімічними властивостями (до закладання досліду): 

гумус (за Тюріним) - 1,97 2,2%, рН (ґрунтова витяжка) - 4,8-5,2, лабільний азот - 99,0-114,2 мг/кг ґрунту (визначено кукурудзяним методом згідно з ДСТУ 7863:2015 (2015)), доступного фосфору та обмінного калію - 95,2-101,1 та 107,1-112,0 мг/кг ґрунту  відповідно (визначали за Кірзанова за ДСТУ 4405:2005 (2005)). Метод Рзанова згідно з ДСТУ 4405:2005 (2005)).

Фактор А - Сорти:

1. Естафета Миронівська; 
2. Довіра Одеська; 
3. Ахім;

Фактор В - Строки сівби: 1. 20.09; 2. 05.10; 3. 20.10.

Фактор С - Внесення добрив:

1. N60P60K60 (N30P60K60 під культивацію + N30 (BBCH

29-30);

2. N120P90K90 (N30P90K90 під культивацію + N15 - на N45 (BBCH 29-30) + N30 (BBCH 55-57);
3. N120P90K90 (N30P90K90 (під культивацію) + N15 (на N45 та комплексне позакореневе підживлення Айдамін (1,0 л/га) (BBCH 29-30) + N30 та комплексне позакореневе підживлення Айдамін (1,0 л/га.) (BBCH 55-57).

Посівна площа ділянки - 40,8 м2

облікова - 25 m2 з повторністю 4 рази. 

Попередник: овес на сидерат. 

Мінеральні добрива вносили згідно зі схемою досліду. Мікродобриво, що використовувалося: концентроване хелатне комплексне позакореневе добриво Айдамін підживлення. 

Заходи захисту рослин: обробка насіння

препаратом Вітавакс 200 ФФ, з.п., 34% з.п. (3,0 л/т), 

боротьба з бур'янами (гербіцид - Гроділ Максі, 37,5 концентрація діючої речовини (0,09-0,11 л/га)), 

боротьба з хворобами (фунгіцид Альто-Супер, 0,5 л/га), 

боротьба зі шкідниками (інсектицид Карате, 0,2 л/га), з урахуванням ЕПШ (економічного

економічного порогу шкодочинності (ЕПШ). 

Польові досліди проводили В. Ушкаренко та ін. (2019). 

Збирання врожаю проводили комбайном "Сампо-130" з подальшим доведенням до стандартної (14%) вологості зерна.

Статистичний аналіз отриманих результатів проводили з використанням програм "Statistica 6.0" та "Excel 2003".

Експериментальні дослідження рослин (як культурних, так і (як культурних, так і диких видів), включаючи збір рослинного матеріалу, дотримуються інституційних, національних або міжнародних етичних принципів. 

Автори дотримувалися стандартів Конвенції про біологічне різноманіття (1992) та Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення дикої фауни і флори (1979).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Ефективність технологічних елементів в першу чергу визначається на основі продуктивності та врожайності показників озимої пшениці. Ці показники комплексно відображають вплив умов вирощування на окремі процеси росту і розвитку

рослин на окремі процеси росту і розвитку. 

Строки сівби та система внесення добрив протягом усього періоду вирощування озимої пшениці, відіграють вирішальну роль у формуванні врожайності. Вони безпосередньо впливають на перебіг вегетації, перезимівлю та особливості формування

продуктивності рослин.

Результати досліджень свідчать, що строки сівби та внесення мінеральних добрив та позакореневого підживлення мікроелементами, суттєво впливають на формування

індивідуальну продуктивність пшениці озимої (табл. 1). 

У 2021р, сорти Естафета миронівська та Довіра одеська сформували найбільшу кількість продуктивних стебел за другого строку сівби, в середньому 536 та

532 стебла/м² відповідно. 

Сорт 'Ахім' сформував в середньому 471 стебло/м² при сівбі 20 вересня. За цього строку сівби сформувалася і максимальна біологічна врожайність сортів: 

"Естафета Миронівська в середньому становила 7,27 т/га,

 Довіра Одеська - 6,34 т/га,

та "Ахім" - 6,27 т/га. 

Сівба на 15 днів раніше встановленого терміну (20.09)

призвела до зниження біологічної врожайності порівняно з максимальними значеннями: 

"Естафета Миронівська" в середньому знизилася на 1,27 т/га, 

"Довіра Одеська" - на 0,83 т/га, 

а "Ахім" - на 0,09 т/га.

 Пізніші строки сівби (20.10) призвели до зниження цього показника

на 1,99, 0,82 та 1,0 т/га відповідно.

Таблиця 1. Структура врожаю та біологічна врожайність озимої пшениці залежно від строків сівби та удобрення, 2021-2022 рр.

У 2022 році найбільша кількість зерен на колосі спостерігалася у сорту "Ахім", в середньому 34,7- 35,0 зерен на колосі, далі йде сорт "Естафета Миронівська" з показником 35,0 зерен, на другому місці "Естафета Миронівська" - 31,58-34,4 зерен, на третьому - "Довіра Одеська” 31,58-34,4 зерен, та Довіра Одеська з 28,9- 32,1 зерен.

 За масою зерна з одного колоса лідирують "Естафета Миронівська" виділився з масою

1,27-1,35 г. Сорт 'Ахім' мав масу зерна 1,19-1,26 г з колоса, тоді як у сорту Довіра Одеська 1,08-1,15 г. 

Серед досліджуваних сортів найвищу біологічну врожайність мали сорт Естафета Миронівська, висіяний 5 жовтня 2021 року з внесенням добрив N120P90K90 та позакореневим підживленням мікроелементами (7,48 т/га).

На всіх варіантах досліду, незалежно від строків сівби, спостерігалося збільшення структурних показників врожайності, показників (кількість зерен у колосі, маса зерна з колоса) та якості зерна за внесення мінеральних добрив  N120P90K90 та позакореневого підживлення мікроелементами на IV та VIII етапах органогенезу. 

Згідно з результатами досліджень, серед усіх сортів, найвищої врожайності у 2021 році було досягнуто за сівби сорту Естафета Миронівська 5 жовтня (табл. 2).

 Урожайність зерна за внесення добрив N60P60K60 становила 4,45 т/га. Збільшення норми мінеральних добрив до N120P60K60 до N120P90K90 призвело до значного

на 1,3 т/га порівняно з контролем, а застосування комплексу "Айдамін” призвело до збільшення врожайності на 0,25 т/га.

Таблиця 2. Урожайність озимої пшениці залежно від строків сівби, сортів та фону живлення, 2021-2022 рр., т/га

 

У 2021 році сорти озимої пшениці Довіра Одеська та 'Ахім' також досягли максимальної врожайності за другого строку сівби (05.10), із середньою врожайністю 5,06 та 5,0 т/га відповідно. 

Приріст врожайності від добрив становила 0,99 і 1,03 т/га, а від позакореневого підживлення - 0,12 і 1,03 т/га. 0,12 та 0,18 т/га. 

Для посіву 20 жовтня 2021 року сорт Естафета Миронівська сформував середню врожайність 4,48 т/га, що було на 0,94 т/га нижче, ніж за другого строку сівби, та на 0,62 т/га нижчою за врожайність при сівбі 20 вересня 2021 року.

Середня врожайність сорту Довіра Одеська

(4,25 т/га) за першого строку сівби (20.09.2021) була нижчою, ніж за сівби 5 жовтня (5,06 т/га) на 0,81 т/га, а за сівби 20 жовтня була на 0,76 т/га (4,3 т/га). 

Сорт "Ахім" також зазнав значного зниження врожайності порівняно з другим строком сівби, із середнім зниженням на 0,17 т/га при сівбі 20 вересня та 0,63 т/га

для посіву 20 жовтня. 

Приріст врожайності сортів озимої пшениці від внесення мінерального добрива N120P90K90 становила 0,95-1,05 т/га за першого строку сівби, 0,99-1,03 т/га за другого строку сівби, 0,95-1,05 т/га за першого строку сівби, 0,99-1,03 т/га за другого строку сівби та 1,01-1,19 т/га за третього строку сівби. 

Позакореневе підживлення мікроелементне двічі у фази ВВСН 29-30 (1,0 л/га) та ВВСН 55-57 (1,0 л/га) призвело до значного збільшення врожайності в межах від 0,12

до 0,25 т/га. 

У 2022 році найвищу врожайність за всіх строків сівби

була досягнута сортом "Естафета Миронівська" - від 4,77 до 5,17 т/га. 

Врожайність озимої пшениці була нижчою у сорту Ахім, в межах від 4,27

до 4,79 т/га, що на 0,38-0,5 т/га менше.

 Найнижча врожайність зерна у 2022 році також спостерігалася у сорту Довіра

Одеська" - від 3,85 до 4,51 т/га. 

Найвищої врожайності досягли всі досліджувані сорти за сівби 5 жовтня: "Естафета Миронівська - в середньому 5,17 т/га, Довіра Одеська - 4,51 т/га та "Ахім" - 4,79 т/га.

За сівби 20 жовтня сорт Естафета Миронівська сформував середню врожайність

4,77 т/га, що на 0,4 т/га нижче за врожайність за другого строку сівби, та на 0,29 т/га нижчою за посіву 20 вересня (4,88 т/га).

Середня врожайність сорту Довіра Одеська (3,85 т/га) за першого строку сівби (20.09) була нижчою ніж при сівбі 5 жовтня (4,51 т/га) на 0,66 т/га, а за сівби 20 жовтня була нижчою на 0,49 т/га (4,02 т/га). 

Сорт "Ахім" також зазнав значного зниження врожайності порівняно з

другим строком сівби, із середнім зниженням на 0,52 т/га при сівбі 20 вересня та 0,31 т/га при сівбі 20 жовтня. 

Приріст врожайності сортів озимої пшениці від внесення N120P90K90

за першого строку сівби порівняно з контролем становила з контролем становила від 0,84 до 1,03 т/га.

 За другого - від 0,94 до 1,22 т/га, а для третього - від 1,03 до 1,13 т/га. 

Дворазове позакореневе підживлення посівів озимої пшениці "Айдамін-комплексне позакореневе підживлення" у фазі BBCH 29-30 (1,0 л/га) та ВВСН 55-57 (1,0 л/га) призвело до значної прибавки врожаю в межах від 0,10 до 0,24 т/га. 

Прибавка врожаю від внесення N120P90K90 становила від 0,84 до 1,22 т/га. 

Серед досліджуваних варіантів найвища врожайність спостерігалася у сорту Естафета

Миронівська" (5,65 т/га) за сівби 5 жовтня із внесенням N120P90K90 та Айдамін-комплекс позакореневого підживлення.

Результати досліджень свідчать, що продуктивність агроценозів озимої пшениці

, формування елементів урожаю, умови вегетації та перезимівлі рослин безпосередньо залежать від строків сівби. Строки сівби виявився ключовим фактором урожайності пшениці. Ранні строки сівби сприяли більш активному розвитку рослин, що призводило до більшої кількості колосків на рослині. 

З іншого боку, пізніший строк сівби призвів до формування меншої кількості колосків але з більшою кількістю зерен на колосі. 

Ці відмінності в рості та розвитку можуть бути використані залежно від цілей вирощування, або для отримання вищого врожаю або для збереження якості зерна.
Це полягає в тому, що ці відмінності можуть бути використані залежно від цілей  вирощування: або для підвищення врожайності, або для збереження якості зерна.

“Рудавська та ін. з даними В. Петриченка та В. Лихотвора (2020). L. Ганджаєва (2019) звертає увагу на зниження рівня реалізації потенціалу продуктивності ільськогосподарських культур при відхиленні строків сівби від оптимальних.

Проте питання оптимальних строків сівби залишається дискусійним.
За даними В. Ткачука та Т. Тимощука (2020), в умовах Полісся найвищу врожайність зерна озимої пшениці (3,56 т/га) було досягнуто за за строку сівби 10 вересня. Врожайність зменшилася на 1,02 т/га за сівби 10 жовтня.

I. Ярчук та Т. Мельник (2018) встановили, що рослини висіяні 10 вересня, мали найбільш значущі параметри на момент припинення осінньої вегетації. Більш пізні строки сівби призводили до зменшення всіх біометричних показників: висоти рослин, маси рослин, кількості стебел та вузлових коренів. Інші дослідники також вказують

на кращий розвиток рослин за ранніх строків сівби. За даними А. Кривенко та ін. (2019), вища врожайність всіх досліджуваних сортів озимої пшениці (приріст на 25,5%) була

отримано за сівби 5 жовтня порівняно з 25 вересня. За цієї дати сівби врожайність

була на 37,6 та 53,2% вищою, ніж за сівби 15 жовтня та 25 жовтня відповідно.
Для 5 та 15 жовтня сорти озимої пшениці сорти пшениці озимої сформували найбільш якісне зерно за масою та масою 1000 насінин.

Однак, підвищення температури в осінній період вегетації озимої пшениці, поряд з подовженням осіннього росту та розвитку озимої пшениці, спонукає до перегляду строків сівби. Згідно з Г. Гуцол та І. Овчарук (2023), у Правобережному Лісостепу доцільно змістити строки сівби на 11 днів у бік більш пізніх строків, а також в окремі роки ці строки можна зміщувати ще далі. 

Збільшення врожайності за рахунок зсуву строків сівби з 10 вересня на 10 жовтня було отримано в дослідженнях Г. Чугрія (2019). (2019). Р. Вожегова та В. Білий (2019) зазначають, що найбільша кількість продуктивних стебел і зерен на колос було досягнуто за більш пізніх строків сівби.

Одним з основних заходів підвищення врожайності озимої пшениці та поліпшення якості її зерна є застосування мінеральних добрив. Отримані дані підтверджують, що внесення добрив дійсно впливає на вирощування пшениці. 

Застосування добрив сприяло підвищенню врожайності, незалежно від строку сівби. Однак важливо враховувати оптимальні дози, оскільки надмірне внесення добрив може призвести до негативних наслідків на здоров'я рослин та якість продукції. 

Зазначена інформація узгоджується з даними M. Kulyk et al. (2020). В. Іваніна та І. Коротенко (2022) встановили, що підвищення врожайності зернових колосових культур досягається за рахунок мінерального живлення рослин. У їхніх дослідженнях застосування N80P60K60 під озиму пшеницю в сівозміні з горохом забезпечило найвищу врожайність зерна (5,42 т/га), що перевищує контроль без добрив на 1,02 т/га. Внесення добрив сприяло підвищенню врожайності зерна озимої пшениці незалежно від від строку сівби. Тим не менш, необхідно бути обережним з дозами добрив, оскільки їх надмірне використання може призвести до переростання рослин і негативно вплинути на якість врожаю.

Таким чином, варто зазначити, що кліматичні зміни, які відбуваються

зміни клімату спонукають до перегляду усталених практик вирощування, зокрема, до коригування строків сівби. Для того, щоб досягнення високих показників врожайності у виробництві, рекомендується розумне використання мікродобрив для позакореневого підживлення.

ВИСНОВКИ

Результати дворічних досліджень свідчать, що в

ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу максимальна продуктивність озимої пшениці озимої пшениці була досягнута за сівби 5 жовтня. 

За цього строку сівби досліджувані сорти забезпечили середню врожайність

4,79 т/га (Довіра Одеська), 4,9 т/га (Ахім) та 5,29 т/га (Естафета Миронівська). Зміщення строків сівби в бік більш раннього (20.09) або більш пізнього (20.10) призвело до зниження врожайності. 

Відхилення від цих показників для сорту Естафета Миронівська становило 0,5 та 0,61 т/га, для Довіри Одеської - 0,74 і 1,04 т/га, для Ахіма - 0,35 і 0,47 т/га.

Збільшення норми внесення мінеральних добрив N120P90K90 призводило до збільшення врожайності зерна за всіх строків сівби.

Залежно від сорту та варіанту досліджень прибавка врожаю становила від 0,9 до 1,14 т/га. Позакореневе підживлення рослин мікродобривом Айдамін-комплекс у фазах ВВСН 29-30 та ВВСН 55-57 забезпечило додатковий приріст врожайності від 0,11 до 0,23 т/га. 

Серед усіх сортів найвищу врожайність за роки досліджень (5,65 т/га) досягнув агроценоз сорту Естафета миронівська, висіяний 5 жовтня з внесенням N120

5 жовтня із внесенням мінеральних добрив N120P90K90 та позакореневого підживлення Айдамін-комплекс (1,0 л/га). Приріст врожайності від внесення мінеральних добрив склала 1,22 т/га, а від позакореневого мікродобрива - 0,11 т/га.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з добором високопродуктивних сортів пшениці озимої, пошуком нових ефективних мікродобрив які б пом'якшували вплив стресових факторів у період вегетації та забезпечували стабільність врожайності.

Іншим можливим напрямком є вплив біологічних методів і сучасних технологій на ефективність вирощування озимої пшениці.

ЛІТЕРАТУРА

[1] Близнюк, Б.В., Лось, Р.М., Демидов, О.А., Кириленко, В.В., Гуменюк, О.В. и Данюк, Т.А. (2019) Вплив

погодних умов на тривалість окремих вегетаційних періодів та урожайність пшениці м'якої озимої в Лісостепу та Поліссі.

Степу та Поліссі. Миронівський вісник, 8, 73-90.

[2] Чугрій, Г.А. (2019). Формування продуктивності сортів пшениці озимої залежно від строків сівби в умовах Донецької області.

Формування продуктивності сортів пшениці озимої залежно від строку сівби в умовах Донецької області. Таврійський науковий вісник, 107, 178-185. doi: 10.32851/2226-

0099.2019.107.24.

[3] Конвенція про біологічне різноманіття. (1992, червень). Отримано з https://zakon.rada.gov.ua/laws/

show/995_030#Text.

[4] Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. (1979, червень). Отримано

з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_129#Text.

[5] ДСТУ 4405:2005. (2006). Якість ґрунту. Визначення рухомих сполук фосфору та калію за

методом Кірсанова у модифікації Національного центру ІГА. Київ: Держспоживстандарт України.

[6] ДСТУ 7863:2015. (2016). Якість ґрунту. Визначення легкогідролізованого азоту за методом Корнфілда. Київ:

УкрНДНЦ.

[7] Ганджаєва, Л. (2019). Вплив строків сівби на врожайність сортів озимої пшениці Гром, Аср і Кума в Хорезмській

Хорезмській області. Болгарський журнал сільськогосподарських наук, 25(3), 474-479.

[8] Гуцол, Г., & Овчарук, І. (2023). Обґрунтування строків сівби озимої пшениці в умовах глобального потепління.

Аграрні інновації, 18, 41-44. doi: 10.32848/agrar.innov.2023.18.5.

[9] Іваніна, В.В. та Коротенко, І.М. (2022). Вплив азотних добрив та попередників на продуктивність

[10] Кривенко, А.І., Почколіна, С.В., & Безе, Н.Г. (2019). Урожайність та якість зерна перспективних сортів пшениці озимої

сортів озимої пшениці за різних строків сівби в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий

вісник, 107, 78-85. doi: 10.32851/2226-0099.2019.107.10.

[11] Кулик, М.І., Онопрієнко, О.В., Сиплива, Н.О., & Божок, Ю.О. (2020). Урожайність сортів пшениці м'якої озимої залежно

від системи удобрення. Таврійський науковий вісник, 114, 55-62. doi: 10.32851/2226-0099.2020.114.8.

[12] Madhu, U., Begum, M., Salam, A., & Sarkar, S.K. (2018). Вплив строків сівби на ріст та врожайність

продуктивність сортів пшениці (Triticum aestivum L.). Архіви сільськогосподарської та екологічної науки, 3(1)

89-94. doi: 10.26832/24566632.2018.0301014.

[13] Марковська, О.Є., & Гречишкіна, Т.А. (2020). Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від

елементів технології вирощування в умовах Південного Степу України. Агробіологія, 1, 96-103.

doi: 10.33245/2310-9270-2020-157-1-96-103.

[14] Петриченко, В., & Корнійчук, О. (2018). Фактори стабілізації виробництва зерна озимої пшениці в Правобережному

Лісостепу. Вісник аграрної науки, 96(2), 17-23. doi: 10.31073/agrovisnyk201802-03.

[15] Петриченко, В.Ф., & Лихочвор, В.В. (2020). Рослинництво. Нові технології вирощування польових культур: Навчальний посібник.

Львів: "Українські технології".

[16] Полторецький, С., Третьякова, С., Мостов'як, І., Яценко, А., Терещенко, Ю., Полторецька, Н., & Березовський

[17] Сіроштан, А., Кавунець, В., Дергачов, О., Пикало, С., & Ільченко, Л. (2021). Урожайність та посівні якості насіння пшениці м'якої озимої

насіння пшениці м'якої озимої залежно від попередників та строків сівби в Лісостепу

України. Американський журнал сільського та лісового господарства, 9(2), 76-82. doi: 10.11648/j.ajaf.20210902.15.

[18] Тараріко, О., Ільєнко, Т., Кучма, Т., & Величко, В. (2022). Динаміка змін клімату та її вплив на

продуктивність зернових культур за супутниковими даними. Аграрна наука і практика, 9(2), 64-80. doi: 10.15407/

agrisp9.02.064.

[19] Ткачук, В., & Тимощук, Т. (2020). Вплив строків сівби на продуктивність пшениці озимої.

Вісник аграрної науки, 98(3), 38-44. doi: 10.31073/agrovisnyk202003-05.

[20] Уліч, О.Л. (2018). Тенденції зміни строків сівби пшениці м'якої озимої (Triticum aestivum L.) у південній

Правобережному Лісостепу України у зв'язку зі змінами клімату. Вісник аграрної науки, 6(783), 19-

24. doi: 10.31073/agrovisnyk201806-03.

[21] Ушкаренко, В.О., Вожегова, Р.А., Голобородько, С.П., & Коковіхін, С.В. (2019). Методика польового експерименту

(зрошуване землеробство). Україна: Олді+.

[22] Вожегова, Р.А., и Білий, В.М. (2019). Динаміка ростових процесів, урожайності та якості насіння пшениці озимої

озимої пшениці залежно від агротехнічних заходів вирощування. Зрошуване землеробство, 71, 166-171.

[23] Вілсон, Л., Нью, С., Дарон, Я., та Голдінг, Н. (2021). Наслідки зміни клімату для України.

[24] Ярчук, І.І., & Мельник, Т.В. (2018). Строки сівби та норми висіву пшениці твердої озимої. Зернові культури, 2(1),

94-100. doi: 10.31867/2523-4544/0013.

Стаття переведена з  ресурсу - sciencehorizon.com.ua