Стаття на докорегування.

Пропонуємо до вашої увагу, цікаву статтю, українських науковців. 

Продуктивність пшениці озимої залежно від строків сівби і удобрення.

-Наталія Миколаївна Рудавська Кандидат сільськогосподарських наук Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 81115, вул. Грушевського, 5, с. Оброшине,Україна https://orcid.org/0000-0002-4443-5319

- Григорій Станіславович Коник Доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент Національної академії аграрних наук Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 81115, вул. Грушевського, 5, с. Оброшине, Україна https://orcid.org/0000-0003-2841-2982 -Оксана Федорівна Тимчишин Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 81115, вул. Грушевського, 5, с. Оброшине, Україна https://orcid.org/0000-0002-2147-8818 

-Ганна Миколаївна Дорота Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 81115, вул. Грушевського, 5, с. Оброшине, Україна https://orcid.org/0000-0002-8716-650Х 

-Антін Михайлович Шувар Доктор сільськогосподарських наук Західноукраїнський 

національний університет 46009, вул. Львівська, 11, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-6016-0896

Анотація. 

Сучасні сорти пшениці озимої мають високий генетичний потенціал продуктивності який може бути реалізований шляхом удосконалення технологій вирощування, включаючи оптимізацію строків сівби оптимізації строків сівби, оптимізації системи удобрення та застосування мікроелементів, що визначає актуальність даного дослідження. Мета дослідження - обґрунтувати особливостей формування продуктивності пшениці озимої залежно від технологій вирощування в умовах Карпатського регіону.

У дослідженнях використано польові, лабораторні (для визначення якості зерна) та статистичні методи (для оцінки достовірності даних).

Польові дослідження проводили впродовж 2021-2022 рр. на сірих лісових поверхнево-еродованих ґрунтах. Досліджено особливості росту і розвитку сортів озимої пшениці Естафета миронівська, Довіра одеська та Ахім сортів, висіяних у різні строки (20 вересня, 5 жовтня, 20 жовтня).

Встановлено, що урожайність зерна та окремі показники продуктивності врожайність зерна та окремі показники продуктивності досліджуваних сортів озимої пшениці змінювалися залежно від строків сівби, доз мінеральних добрив, позакореневих підживлень та сортових особливостей.
Найвищі індивідуальні показники продуктивності рослин у сортів Естафета миронівська, Довіра одеська та Ахім за сівби 5 жовтня з внесенням мінеральних добрив N120P90K90 (в т.ч. N30P90K90 вносили під час культивації, N15 після відтавання ґрунту, N45 (у фазу ВВСН 29-30,N30 (у фазі ВВСН 29-30), N30 (ВВСН 55-57) з подвійним внесенням мікродобрив (позакореневе підживлення Айдамін-комплекс). 

В результаті досліджуваних факторів спостерігалося збільшення кількості продуктивних стебел, кількості зерен на стеблі та маси зерна з колоса. Найвищу врожайність зерна серед досліджуваних сортів отримав сорт Естафета миронівська (5,65 т/га) за сівби 5 жовтня на фоні внесення N120P90K90 та позакореневого підживлення Айдаміном-комплекс.

Результати досліджень можуть бути використані для коригування технологій вирощування озимої пшениці у виробничих умовах з метою підвищення врожайності та якості зерна

ВСТУП

Важливим аспектом впровадження нових сортів озимої пшениці у виробництво є вдосконалення існуючих технологій вирощування. В сучасних умовах глобального потепління та зміни клімату глобального потепління та зміни клімату особливо важливим є обґрунтування та розробка заходів щодо пом'якшення негативного впливу зміни температурних режимів та дефіциту ґрунтової вологи. За даними L. Wilson et al. (2021), з початку 20-го століття середньорічна температура повітря зросла на 2,0 градуси, в тому числі на 1,2 градуси з 1990-х років.
За даними О. Тараріко та ін. (2022), спостерігається в останні десятиліття подовження осіннього вегетаційного періоду, підвищення зимових температур та скорочення весняного періоду, що зумовлює необхідність коригування технологій вирощування сільськогосподарських культур, зокрема перегляду строків сівби, які безпосередньо впливають на ріст, розвиток, перезимівлю, врожайність та якість зерна рослин озимої пшениці.

Близнюк та ін. (2019) описали, як строки сівби в різних ґрунтово-кліматичних зонах відрізняються і суттєво залежать від погодних умов, запасів ґрунтової вологи попередників та інших факторів. Лише за умови сівби в оптимальні строки можна досягти високої врожайності зерна та відповідної якості.

Деякі дослідники, зокрема U. Madhu та ін. (2018) та A. Siroshtan et al. (2021), підкреслили вплив строків сівби та попередників на врожайність та окремі показники якості зерна озимої пшениці.

У своїх дослідженнях S. Полторецький та ін. (2020) вказують на тенденцію зміщення оптимальних строків сівби озимої пшениці на більш пізні періоди у зв'язку з підвищенням осінніх температур. За даними В. Петриченко та О. Корнійчук (2018) зазначають, що потепління в першій половині листопада становить 1,8°С, що значно зменшує вплив пізніх строків сівби на перезимівлю рослин та формування врожаю, дозволяє розширити прийнятні строки сівби на більш пізні періоди. І. Ярчук та Т. Мельник (2018) аналогічно згадують про потепління на 1,8°С у першій половині листопада, що послабило вплив пізніх строків сівби на перезимівлю рослин та формування врожаю, також дозволяє змістити прийнятні строки сівби на більш пізні періоди. Зокрема, зміщення строків сівби озимої пшениці на зміщення строків сівби озимої пшениці в бік пізніх періодів вказує О.Л. Уліч (2018): на 30 днів порівняно з строками сівби у 1950-х роках, і на 10 днів - у 1990-х роках.

Не менш важливим є питання інтенсифікації виробництва зерна шляхом повної реалізації генетичного потенціалу сортів озимої пшениці шляхом застосування макро- та мікроелементів, що стимулюють їх ріст і розвиток.

 Агротехнічні заходи мають бути спрямовані на створення оптимальних умов для забезпечення високих врожаїв в агроекосистемах. Зокрема, О. Марковська та Т. Гречишкіна (2020) висвітлили ефективність азотного підживлення та позакореневого підживлення мікродобривами.

Правильно визначені строки сівби озимих зернових культур є однією з найважливіших умов підвищення врожайності та зниження витрат на виробництво зерна, що безпосередньо впливають на показники врожайності. Тому метою даного дослідження є визначення особливостей продуктивності та елементів формування врожайності сортів пшениці озимої пшениці озимої під впливом мінерального удобрення та позакореневого підживлення мікродобривами за різних строків сівби.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Дослідження проводилося протягом 2021-2022 років на полях Інституту сільського господарства Карпатського Національної академії аграрних наук України на сірому лісовому поверхнево-еродованому суглинистому ґрунті України, на сірому лісовому поверхнево-еродованому суглинковому ґрунті з наступними агрохімічними властивостями (до закладання досліду): 

гумус (за Тюріним) - 1,97 2,2%, рН (ґрунтова витяжка) - 4,8-5,2, лабільний азот - 99,0-114,2 мг/кг ґрунту (визначено кукурудзяним методом згідно з ДСТУ 7863:2015 (2015)), доступного фосфору та обмінного калію - 95,2-101,1 та 107,1-112,0 мг/кг ґрунту  відповідно (визначали за Кірзанова за ДСТУ 4405:2005 (2005)). Метод Рзанова згідно з ДСТУ 4405:2005 (2005)).

Фактор А - Сорти:

1. Естафета Миронівська; 
2. Довіра Одеська; 
3. Ахім;

Фактор В - Строки сівби: 1. 20.09; 2. 05.10; 3. 20.10.

Фактор С - Внесення добрив:

1. N60P60K60 (N30P60K60 під культивацію + N30 (BBCH

29-30);

2. N120P90K90 (N30P90K90 під культивацію + N15 - на N45 (BBCH 29-30) + N30 (BBCH 55-57);
3. N120P90K90 (N30P90K90 (під культивацію) + N15 (на N45 та комплексне позакореневе підживлення Айдамін (1,0 л/га) (BBCH 29-30) + N30 та комплексне позакореневе підживлення Айдамін (1,0 л/га.) (BBCH 55-57).

Посівна площа ділянки - 40,8 м2

облікова - 25 m2 з повторністю 4 рази. 

Попередник: овес на сидерат. 

Мінеральні добрива вносили згідно зі схемою досліду. Мікродобриво, що використовувалося: концентроване хелатне комплексне позакореневе добриво Айдамін підживлення. 

Заходи захисту рослин: обробка насіння

препаратом Вітавакс 200 ФФ, з.п., 34% з.п. (3,0 л/т), 

боротьба з бур'янами (гербіцид - Гроділ Максі, 37,5 концентрація діючої речовини (0,09-0,11 л/га)), 

боротьба з хворобами (фунгіцид Альто-Супер, 0,5 л/га), 

боротьба зі шкідниками (інсектицид Карате, 0,2 л/га), з урахуванням ЕПШ (економічного

економічного порогу шкодочинності (ЕПШ). 

Польові досліди проводили В. Ушкаренко та ін. (2019). 

Збирання врожаю проводили комбайном "Сампо-130" з подальшим доведенням до стандартної (14%) вологості зерна.

Статистичний аналіз отриманих результатів проводили з використанням програм "Statistica 6.0" та "Excel 2003".

Експериментальні дослідження рослин (як культурних, так і (як культурних, так і диких видів), включаючи збір рослинного матеріалу, дотримуються інституційних, національних або міжнародних етичних принципів. 

Автори дотримувалися стандартів Конвенції про біологічне різноманіття (1992) та Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення дикої фауни і флори (1979).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Ефективність технологічних елементів в першу чергу визначається на основі продуктивності та врожайності показників озимої пшениці. Ці показники комплексно відображають вплив умов вирощування на окремі процеси росту і розвитку

рослин на окремі процеси росту і розвитку. 

Строки сівби та система внесення добрив протягом усього періоду вирощування озимої пшениці, відіграють вирішальну роль у формуванні врожайності. Вони безпосередньо впливають на перебіг вегетації, перезимівлю та особливості формування

продуктивності рослин.

Результати досліджень свідчать, що строки сівби та внесення мінеральних добрив та позакореневого підживлення мікроелементами, суттєво впливають на формування

індивідуальну продуктивність пшениці озимої (табл. 1). 

У 2021р, сорти Естафета миронівська та Довіра одеська сформували найбільшу кількість продуктивних стебел за другого строку сівби, в середньому 536 та

532 стебла/м² відповідно. 

Сорт 'Ахім' сформував в середньому 471 стебло/м² при сівбі 20 вересня. За цього строку сівби сформувалася і максимальна біологічна врожайність сортів: 

"Естафета Миронівська в середньому становила 7,27 т/га,

 Довіра Одеська - 6,34 т/га,

та "Ахім" - 6,27 т/га. 

Сівба на 15 днів раніше встановленого терміну (20.09)

призвела до зниження біологічної врожайності порівняно з максимальними значеннями: 

"Естафета Миронівська" в середньому знизилася на 1,27 т/га, 

"Довіра Одеська" - на 0,83 т/га, 

а "Ахім" - на 0,09 т/га.

 Пізніші строки сівби (20.10) призвели до зниження цього показника

на 1,99, 0,82 та 1,0 т/га відповідно.

Таблиця 1. Структура врожаю та біологічна врожайність озимої пшениці залежно від строків сівби та удобрення, 2021-2022 рр.

У 2022 році найбільша кількість зерен на колосі спостерігалася у сорту "Ахім", в середньому 34,7- 35,0 зерен на колосі, далі йде сорт "Естафета Миронівська" з показником 35,0 зерен, на другому місці "Естафета Миронівська" - 31,58-34,4 зерен, на третьому - "Довіра Одеська” 31,58-34,4 зерен, та Довіра Одеська з 28,9- 32,1 зерен.

 За масою зерна з одного колоса лідирують "Естафета Миронівська" виділився з масою

1,27-1,35 г. Сорт 'Ахім' мав масу зерна 1,19-1,26 г з колоса, тоді як у сорту Довіра Одеська 1,08-1,15 г. 

Серед досліджуваних сортів найвищу біологічну врожайність мали сорт Естафета Миронівська, висіяний 5 жовтня 2021 року з внесенням добрив N120P90K90 та позакореневим підживленням мікроелементами (7,48 т/га).

На всіх варіантах досліду, незалежно від строків сівби, спостерігалося збільшення структурних показників врожайності, показників (кількість зерен у колосі, маса зерна з колоса) та якості зерна за внесення мінеральних добрив  N120P90K90 та позакореневого підживлення мікроелементами на IV та VIII етапах органогенезу. 

Згідно з результатами досліджень, серед усіх сортів, найвищої врожайності у 2021 році було досягнуто за сівби сорту Естафета Миронівська 5 жовтня (табл. 2).

 Урожайність зерна за внесення добрив N60P60K60 становила 4,45 т/га. Збільшення норми мінеральних добрив до N120P60K60 до N120P90K90 призвело до значного

на 1,3 т/га порівняно з контролем, а застосування комплексу "Айдамін” призвело до збільшення врожайності на 0,25 т/га.

Таблиця 2. Урожайність озимої пшениці залежно від строків сівби, сортів та фону живлення, 2021-2022 рр., т/га

<